сів

Тлумачення із “Словника української мови”* СІВ , у, рідко, 1. Те саме , що сівб а . 2. Те саме , що сх о ди 1 . Паром , як морем , покриється балка : Сівом одягнеться лан (Щог., Поезії , 1958, 88). Тлумачення із “Словника української мови”* СІВ А , и , ж., заст. 1. Частина поля , що засівається одним змахом руки . Буде помалу йти , сіву меншу займать (Сл. Гр.). 2. Козуб або мішок з зерном , який навішують на плече , коли засівають поле ручним способом . Весною на своїм полі вони сіяли ярицю . І неждано мати зупинилась, приклала руку до грубої , з мішковини , сіви саме там , де мало бути серце ( Стельмах , І, 1962, 423). Тлумачення із “Словника української мови”* С І СТИ див. сід а ти .