1. (історичне) Бідний, безправний селянин, наймит у Лівобережній Україні XVI–XVIII століть, який не мав власної землі та постійного місця проживання, часто тимчасово працював на козаків або заможних господарів.
2. (переносне, розмовне) Бідна, знедолена, беззахисна людина; жебрак.