Значення
-
(історичне) Бідний, безправний селянин, наймит у Лівобережній Україні XVI–XVIII століть, який не мав власної землі та постійного місця проживання, часто тимчасово працював на козаків або заможних господарів.
-
(переносне, розмовне) Бідна, знедолена, беззахисна людина; жебрак.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. сіроми, д. сіромі, з. сірому, о. сіромою, м. сіромі, к. сіромо