сірочуватий

[sirot͡ʃuʋɑtɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (про колір) такий, що має сірий відтінок, з домішкою сірявини; сіруватий.

  2. (переносно, про емоційний стан або атмосферу) похмурий, сумний, безрадісний; що викликає почуття смутку або нудьги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сірочуватий, р. сірочуватого, д. сірочуватому, з. сірочуватого, о. сірочуватим, м. сірочуватім, к. сірочуватий

Більше записів