сірійці

[sirijt͡si] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Представники давнього кочового індіранського народу, що мешкав у Північному Причорномор’ї (VII–III ст. до н. е.), відомі в античних джерелах під назвою «сірми» або «саїрмаки».

  2. У широкому вжитку — узагальнена назва різних кочових племен (переважно іранського походження), які в давнину населяли євразійські степи, зокрема територію сучасної України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сірійці, р. сірійців, д. сірійцям, з. сірійців, о. сірійцями, м. сірійцях, к. сірійці

Більше записів