Значення
-
(заст.) Те саме, що насінник — чоловіча статева залоза, яка виробляє сперматозоїди та статеві гормони.
-
(заст., бот.) Частина квітки рослини, що містить пилок; тичинка.
-
(заст., рідко) Той, хто сіє насіння; сівач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сіменник, р. сіменника, д. сіменникові, з. сіменник, о. сіменником, м. сіменникові, к. сіменнику