сіменатий [simɛnɑtɪj] Іменник Буква:С ЗначенняПравопис Значення (про рослини) Який має сім’я, утворює насіння; насінний. (про частини рослин) Який містить у собі насіння. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. сіменатий, р. сіменатого, д. сіменатому, з. сіменатого, о. сіменатим, м. сіменатім, к. сіменатий ←протестантський металополімери→
