сідха

[sidxɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У джайнізмі — людина, яка досягла духовного просвітлення та звільнення (мокші) від циклу перероджень, найвища ціль релігійного шляху.

  2. У індуїзмі — просвітлена істота або святий, який досяг досконалості через духовні практики (сідхі) та має надприродні здібності.

  3. У буддизмі ваджраяни — людина, що досягла високих ступенів реалізації в тантричних практиках, часто асоціюється з чудотворними силами.

  4. У ширшому сенсі — мудрець, провидець або чаклун, якому приписуються надзвичайні знання та сили.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сідх, р. сідха, д. сідхові, з. сідха, о. сідхом, м. сідхові, к. сідху

Більше записів