сіддха

Значення

1. У джайнізмі — людина, яка досягла духовного просвітлення та звільнення (мокші) від циклу перероджень (сансари); звільнена душа, що перебуває на вершині всесвіту в стані вічної блаженної свідомості.

2. У індуїзмі та тантрі — особа, що володіє надприродними здібностями (сиддхами), досягнутими через аскетизм, медитацію та оволодіння містичними практиками.

3. У шиваїзмі та традиції натх — член аскетично-йогічної школи, що виникла в середньовічній Індії; також представник однойменної лінії духовних учителів (гуру).

Правопис та відмінювання