широковерхий

[ʃɪrokoʋɛrxɪj] Прикметник

Буква:Ш

Значення

  1. Який має широкий верх, широку верхню частину (про головний убір, будівлю тощо).

  2. У складі власної назви: “Широковерхий карпатський ялівець” — вид вічнозеленого хвойного чагарника родини кипарисових з розлогими гілками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. широковерхий, р. широковерхого, д. широковерхому, з. широковерхого, о. широковерхим, м. широковерхім

Більше записів