шинкарів

Тлумачення із “Словника української мови”* ШИНКАР І В , р е ва, р е ве, заст. Прикм. до шинк а р ; належний шинкареві . [ Василь :] Коли б мати гарненько вдивилися в Лукію , либонь не силували б мене сватати Степаниду шинкареву (Кроп., II, 1958, 116). Тлумачення із “Словника української мови”* ШИНК А Р , я, ч., заст. Власник шинку або прода вець у ньому . Мина крикнув на шинкаря . Шинкар виніс пляшку горілки (Н.- Лов ., II, 1956, 124); Що робити з шинкарями і мірошниками – на тому світі й досі не знають , бо шинкарі всього не доливають , а мірошники завжди беруть зайвину мірчука ( Стельмах , і, 1962, 146); * Образно . Царям , всесвітнім шинкарям , І дукачі , і таляри , І пута кутії пошли (Шевч., II, 1963, 383),