шибучий
[ʃɪbut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
(Про вітер, повітряний потік) Дуже сильний, різкий, що швидко рухається, пронизливий.
-
(Перен., розм. Про дощ, сніг) Сильний, рясний, що падає з великою силою та інтенсивністю.
-
(Перен., розм. Про рух) Дуже швидкий, стрімкий, поривчастий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шибучий, р. шибучого, д. шибучому, з. шибучого, о. шибучим, м. шибучім