шиболет

Значення

1. Мовна ознака (вимова, наголос, граматична форма тощо), за якою можна відрізнити носія однієї мови чи діалекту від носія іншої; мовна прикмета, що видає походження чи належність до певної групи.

2. У переносному значенні: будь-яка характерна риса, деталь або дія, за якою можна безпомилково впізнати когось або відрізнити одну спільноту (соціальну, професійну тощо) від іншої.

3. (За біблійною оповіддю) Слово “шиболет” (івр. שִׁבֹּלֶת — колос, потік), під час вимови якого єфремляни, які не могли вимовити шиплячий звук “ш”, видавали себе гілеадянам (Суд. 12:5-6).

Правопис та відмінювання