шведин

1. (істор.) Представник шведського війська, шведський солдат або офіцер, особливо в контексті воєн на українських землях (наприклад, під час Північної війни 1700-1721 років).

2. (перен., розм., заст.) Людина зі скандинавської зовнішністю (висока, світловолоса, блакитноока).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |