Значення
-
Металевий стрижень із різьбою та головкою, призначений для з’єднання деталей шляхом вкручування в один з елементів або в попередньо підготовлений отвір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шуруп, р. шурупа, д. шурупові, з. шуруп, о. шурупом, м. шурупі, к. шурупе
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шуруп’ позначає гвинт, яким прикріплюють до дерева металеві вироби. Воно походить від німецького ‘Schraube’ (гвинт), яке через польське посередництво потрапило в українську мову. Спочатку існувала форма ‘шруб’, але згодом, під впливом східнослов’янських мов, з’явився фонетичний варіант ‘шуруп’ з повноголоссям.