шуршати

[ʃurʃɑtɪ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Видавати характерний звук, схожий на тихе потертя, скрегіт або шелест, що виникає при русі або контакті сухих, жорстких, дрібних предметів (наприклад, паперу, сухого листя, соломи).

  2. Рухатися, діяти, спричиняючи такий звук.

  3. Перен. Розмовляти тихо, невиразно, недоладно або непомітно шепотіти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шуршата, р. шуршати, д. шуршаті, з. шуршату, о. шуршатою, м. шуршаті, к. шуршато

Більше записів