Значення
-
Говорити дуже тихо, ледве чутно, без участі голосових зв’язок, часто наблизивши вуста до вуха співрозмовника.
-
Переносно: тихо дзвеніти, дзюрчати, ледве чутно шуміти (про природні явища, предмети).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шепочу, ти шепотиш, він шепотить, ми шепотимо, ви шепотите, вони шепотять