шурчання

1. Дія за значенням дієслова “шурчати“; звуки, що виникають від тертя чогось сухого, дрібного або шорсткого (наприклад, листя, паперу, піску).

2. Тихе, невиразне бурмотіння, висловлювання невдоволення крізь зуби або під ніс.