Значення
-
Видавати тихий, поривчастий шелест, схожий на звук від тертя чогось сухого, сипкого або шорсткого (про сухе листя, папір, гілки тощо).
-
Видавати тихі, короткі звуки, схожі на таке шелестіння (про комах, дрібних тварин).
-
Розмовно. Їсти, жувати, видаючи характерний звук (часто з відтінком несхвалення).
-
Розмовно. Говорити тихо, невиразно, швидко або про щось несуттєве.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шурчати, р. шурчатів, д. шурчатам, з. шурчати, о. шурчатами, м. шурчатах, к. шурчати