Значення
-
(діал.) Обмацувати, шукати навпомацки, перебираючи руками.
-
(діал.) Повільно, неуважно або неохоче робити щось; тягти, бавитися.
-
(діал., перен.) Неясно міркувати, намагатися щось зрозуміти; копирсатися в чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шувіп'ю, ти шувіп'єш, він шувіп'є, ми шувіп'ємо, ви шувіп'єте, вони шувіп'ють
Походження слова (Етимологія)
Слово «шупити» означає «тямити, знати, здогадуватися». Воно має відповідники в інших слов’янських мовах: російське діалектне «шупить» (знати, розуміти), білоруське «шуліць» (розуміти, тямити), словацьке розмовне «šípiť» (здогадуватися). Походження не зовсім ясне. Можливо, воно споріднене з болгарським «шупна» (шепотіти), яке пов’язують з латинським «cavus» (порожній, опуклий) та «caverna» (печера). Зв’язок з арабським «šübhä» (непевність, сумнів, підозра) заперечується. Також порівнюється зі словом «суєта».