Древослів

Словник Української Мови

шумовитий

[ʃumoʋɪtɪj] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Який супроводжується шумом, викликає шум; галасливий, гучний.

  2. Який створює враження шумом, галасом; бурхливий, жвавий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шумовитий, р. шумовитого, д. шумовитому, з. шумовитого, о. шумовитим, м. шумовитім, к. шумовитий

Більше записів