шумовиння

Тлумачення із “Словника української мови”* ШУМОВ И ННЯ , і, я, с. 1. Білувата пухирчаста маса на поверхні рідини , яка утворюється від сильного коливання , бовтання , кипіння , бродіння і т. ін.; піна . Море ще не заспокоїлось, здіймалися великі хвилі , але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Донч., III, 1956, 216); Лягало за кормою шумовиння , Кипіло і зникало , й на воді З’являлось наново … (Перв., І, 1958, 220); В дійниці попискує вкрите шумовинням молоко ( Стельмах , II, 1962, 310); Вистреливши з пляшки корком , поналивав [Сіробаба] усім шумовиння з такою певністю , що навіть льотчики не зважились відмовитись ( Гончар , Тронка , 1963, 71); Лиснючий жар переливається , й дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають ( Кач ., II, 1958, 8); І отак вони працюватимуть майже дві години . Кидатимуть у піч то руду , то вапняк , зливатимуть пінясте шумовиння шлаку , братимуть пробу металу , вихоплюючи сталь з печі ( Загреб ., Спека , 1961, 67); * Образно . В мене є надія , що наша літературна мова , як молоде вино , очиститься зчасом од шумовиння і стане прозорою й міцною ( Коцюб ., III, 1956, 262); Люблю я бистрину життя , Прозору , поривну , глибоку , І не ховаюся в затоку , Де шумовиння і сміття ( Павл ., Бистрина , 1959, 121); *У порівн. Туман був густий і, як високе сіре шумовиння , покривав розлютоване море (Ю. Янов., II, 1958, 50); Веселі розмови серед молоді не вгавали ; досить було якогось дотепного слівця – і сміх скипав , як легке шумовиння на молоці ( Вол ., Місячне срібло , 1961, 175); // перен. Щось легке , пишне , подібне до такої маси . Черемха клубочилась піною цвіту , а бузина ловила те пахуче шумовиння , піднісши вгору білі долоні (Донч., IV, 1957, 516); Дівчата .. зрубали під парканом у садочку Колибердів молоденьку чотирирічну вишеньку , всю в біло-рожевому шумовинні весняного цвіту (Смолич, Мир .., 1958, 26); З зеленого шумовиння садків виглядали будинки ( Ткач , Арена , 1960, 59); Зовсім раптово Марія побачила .. велике село , все у жовтому шумовинні осінніх верб (Ю. Бедзик, Полки .., 1959, 118); // Мильний розчин , збитий у пухирчасту масу . Такі руки – великі незграбні , аж чорні від землі та сонця , були і в Кадукової матері . Коли вона прала білизну , з-під білого шумовиння в кориті вони виринали , як сухе обпалене цурпалля (Д. Бедзик, Серце .., 1961, 129). 2. Сусальне золото ; сухозлітка . Горпина вже несе , прикриваючи рукою , каганчик і ставить його на перевернутий догори дном полумисок . На божниці заворушилися тіні , ожили в срібному і золотому шумовинні обличчя богів та святих ( Стельмах , II, 1962, 348). ШУМОВ И ННЯ 2 , я, с . Те саме , що шум 1 1. Довгенько мати стояла біля вікна , вслухаючись у шумовиння хуртовини (Є. Кравч., Квіти .., 1959, 47); З затишної долини сани вихопились на височеньку греблю і зразу ж потрапили в шумовиння вітрів , що несли на своїх одволожених крилах подих весни ( Стельмах , І, 1962, 216); Тут він вперше почув говірливий ручай , Шумовиння зеленого дуба (Забашта, Вибр., 1958, 184); – У нього завжди наради , засідання , збори , цехи – невгамовне шумовиння роботи ! ( Крот ., Сини .., 1948, 238).