шукаючий
[ʃukɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
(як дієприкметник) Той, що перебуває в процесі пошуку, намагається знайти когось або щось; той, хто здійснює дію, виражену дієсловом “шукати”.
-
(як іменник, зазвичай у множині: шукаючі) Людина, яка прагне до духовного, філософського або життєвого самовизначення; той, хто активно досліджує світ, істину або власний шлях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шукаючий, р. шукаючого, д. шукаючому, з. шукаючого, о. шукаючим, м. шукаючім