шукаючий

1. (як дієприкметник) Той, що перебуває в процесі пошуку, намагається знайти когось або щось; той, хто здійснює дію, виражену дієсловом “шукати”.

2. (як іменник, зазвичай у множині: шукаючі) Людина, яка прагне до духовного, філософського або життєвого самовизначення; той, хто активно досліджує світ, істину або власний шлях.

Приклади:

Відсутні