Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шубовсну, ти шубовснеш, він шубовсне, ми шубовснемо, ви шубовснете, вони шубовснуть
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шубовснути’ означає різко пірнути або впасти у воду з характерним звуком. Воно походить від звуконаслідувального вигуку ‘шубовсть’, що імітує звук падіння у воду. Це експресивне утворення, споріднене з дієсловом ‘бовтати’ (хлюпати, каламутити воду). Префікс ‘шу-‘ підсилює звуковий ефект, подібно до того, як в інших словах, наприклад, ‘шубортати’ (ритися, копатися) або ‘шурхотіти’ (шелестіти). Таким чином, слово передає не лише дію, але й звуковий супровід, що робить його яскравим і образним.
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
В Іллі на дачі лиє дощ,
І троє гусеняток,
Хоч так, чи так, чи як там хоч,
Скубуть траву з-під лапок.
І пішаки, як мамлюки, —
Їм бог велів загинуть…
Не пішаки, то маслюки
Шубовснуть у корзину…
Неначе все, як мало буть:
Залатане із латки
Скубе щось серце на майбуть,
Як гусеня з-під лапки.— Микола Вінграновський -
Тоді на вряд був ставлений Фесько,
млинів дозорця скарбу войськовóго,
що під боязню божою признав:
— Панове суд!
Того я добре звісен.
Як що не так, беру на душу гріх.
Цю дівчину разів, мабуть, із вісім
коло млина вночі я спостеріг.
Над Ворсклою з небіжчиком стояла.
Ну, тобто він ще був живий тоді.
І що воно, гадаю, за проява —
дві тіні, млин і місяць на воді.
Мені-то що— На це ж нема заказу,
стояння — діло добре загалом.
А я таки чогось подумав зразу,—
аж де зійшлись, чого б то за селом-
А якось бачу — щось майнуло з греблі.
Шубовснуло — аж зойкнула вода.
А я ж туди і ніг не дотереблю.
Ну, думаю, втопилась, от біда.
То добре, що Іван тут нагодився
та витяг із води напівживу.
Бо там колись мій шурин утопився,
то гибле місце, я й не допливу.— Ліна Костенко