штибель

[ʃtɪbɛlʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (діал.) Невеликий пагорб, горбок, невисока височина.

  2. (діал.) Степова ділянка з підвищенням рельєфу, вододіл.

  3. (діал., заст.) Міра довжини, приблизно відстань витягнутої руки від плеча до кінчиків пальців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штибель, р. штибля, д. штиблеві, з. штибель, о. штиблем, м. штиблеві, к. штиблю

Походження слова (Етимологія)

Слово «штибель» в українській мові має значення «куля на куполі церкви, до якої прикріплюється хрест». Його походження не зовсім ясне. Можливо, воно пов’язане зі словом «тибель», що означає «дерев’яний цвях».
Споріднені слова:баня, купол, хрест

Більше записів