баня

[bɑnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальна споруда або приміщення, обладнане для миття та оздоровчих процедур, де використовується пара та сухе або вологине тепло (наприклад, парна баня, фінська сауна).

  2. (Медицина) –

    Застаріла назва лікарні, особливо для хворих на заразні хвороби (наприклад, чумна баня).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. про сильну спеку, духоту або ситуацію, коли когось сильно дорікають, лають (наприклад, “у кімнаті справжня баня”, “влаштувати комусь баню”).

  4. (Історія) –

    Військ. жарг. суворе покарання, гауптвахта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баня, р. бані, д. бані, з. баню, о. банею, м. бані, к. бане

Більше записів