штуцерник

[ʃtut͡sɛrnɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Робітник, який займається з’єднанням труб за допомогою штуцерів (спеціальних кріпильних елементів) у трубопроводах, гідравлічних або пневматичних системах.

  2. Рідко вживана назва для стрільця, озброєного штуцером (гвинтівкою з нарізаним стволом) у XIX столітті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штуцерник, р. штуцерника, д. штуцерникові, з. штуцерника, о. штуцерником, м. штуцерникові, к. штуцернику

Більше записів