штуцер

[ʃtut͡sɛr] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Гвинт, болт або інша деталь з різьбою для з’єднання труб, частин трубопроводів, а також для підключення до них різних пристроїв.

  2. Історична дульнозарядна нарізна рушниця, що використовувалася в арміях Європи та Російської імперії в XVIII–XIX століттях, відома своєю високою влучністю.

  3. Рідкісне: майстер, який виготовляє штуцери (у значенні 2).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штуцер, р. штуцера, д. штуцерові, з. штуцер, о. штуцером, м. штуцері, к. штуцере

Більше записів