штамбур

[ʃtɑmbur] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Спеціальний гак або крюк на судні для закріплення троса, канату чи якірного ланцюга.

  2. Вічко, металеве кільце на кінці троса, утворене заплітанням його прядей, що служить для його кріплення.

  3. У ткацтві: пристрій у верстаті для натягування основи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штамбури, р. штамбура, д. штамбурові, з. штамбур, о. штамбуром, м. штамбурі, к. штамбуре

Походження слова (Етимологія)

Слово «штамбур» походить від праслов’янського кореня *steg-, що означає «жердина, колода». Це слово, ймовірно, пов’язане з німецьким словом Stackel, що означає «бідолаха, жалюгідна людина». У польській мові існує слово sztaler, що позначає рід вальсу у швидкому темпі, а також sztajer або stejer — німецький (штирійський) танець, подібний за темпом до вальсу. Це запозичення з німецької мови, де Steierwalzer є складним словом, пов’язаним з Steiermark (Штирія, земля в Австрії) та Walzer (вальс). Слово також було запозичене в румунську мову (ștaier).
Споріднені слова:жердина, колода, танець

Більше записів