колода

1. Товстий зріз стовбура дерева, коротка товста кругляна деревина, що зазвичай використовується як будівельний матеріал або паливо.

2. Набір гральних карт (зазвичай 36 або 52 аркуші), повна комплектація для гри.

3. Дерев’яна або металева конструкція у вигляді масивного бруса, балки, що є основою для чогось (наприклад, колода моста, колода верстата).

4. Застаріла дерев’яна міра довжини, що дорівнювала приблизно 14 метрам.

5. У техніці — масивна деталь, основа, на якій кріпляться інші частини механізму (наприклад, колода преса, колода токарного верстата).

6. У гірничій справі — дерев’яна або залізна балка, що підтримує кріплення штольні.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Аді, насадивси та й лігає, як колода, ану-ко, ци він вікаже де носа? Гниє отак кождого свєта та й неділі.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Це не хазяїн, а якась колода, якась сплюга опiвнiчна!.. Та його й ломакою не зведеш, як розiспиться!..
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: іменник (однина) |