шпарина

Тлумачення із “Словника української мови”* ШПАР И НА , и, ж. Вузький довгастий отвір ; щілина . Вікна були тільки в другому поверсі , і крізь шпарини сочилось електричне світло (Смолич, Театр .., 1940, 19); Крізь вузьку щілину у темній шторі пробивається сонячний промінь , як вода в шпарину човна (Мартич, Друзі .., 1962, 288); Голі стіни там і там світили облупленими шпаринами , як занедбана коняка ребрами ( Коцюба , Перед грозою , 1958, 68); Миколка кутався в стареньку даровану свитку , бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло ( Рибак , Помилка .., 1956, 164); // перен., розм. Місце , хід , якими можна непомітно пробратися кудись ; // перен., розм. Затишне місце , що служить схованкою , притулком кому-небудь ; // Довгаста тріщина , розколина , заглибина на поверхні чого-небудь . Лютує парубок , і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби , зривають виступи холодної омертвілої кори ( Стельмах , І, 1962, 401); // Заглибина в чому-небудь ; зморшка , складка . Ігнатьев чи то вилаявся про себе , чи то застогнав і знову кинувся обличчям на диван , ніби намагаючись заховатися в глибоку шпарину , де так затишно пахне вовною і пилюгою (Собко, Справа .., 1959, 61); До косаря прямо травою , витолочуючи її , під’їжджає економ , його нерепане й скріплене бородавками обличчя назбирує в усі шпарини темне невдоволення ( Стельмах , І, 1962, 522). Замк о ва шпар и на – отвір у замку для ключа . Беззвучно , але рішуче вставив [Петрусь] ключик у замкову шпарину , притяг двері до себе , відтак штовхнув їх-двері відчинились ( Дор ., Не повтори .., 1968, 192).