Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* Ш О МПОЛКА , и, а с., розм. Рушниця застарілої конструкції , що заряджається з дула за допомогою шомпола . Стоїть [ дід Корень] трохи осторонь з шомполкою через плече (Баш, П’єси , 1958, 153).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шомполка, р. шомполки, д. шомполці, з. шомполку, о. шомполкою, м. шомполці, к. шомполко