1. Набувати шляхетних рис, ставати благороднішим за вдачею, поведінкою або моральними якостями.
2. Вивищувати себе, вважати себе вищим за інших за походженням або статусом; зарозуміло поводитися, чванитися.
шляхетнітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |