Тлумачення із “Словника української мови”* ШКОР И НКА , и, ж. Зменш . до шкор и на . Як гарно ложку ніс [ батько ] до рота , підтримуючи знизу шкоринкою хліба , щоб не покрапать рядно ( Довж ., Зач. Десна , 1957, 478); Сьогодні буде перший мороз . Відчувалася пругка , схожа на каучук земля , затягнена тонкою шкоринкою (Коп., Вибр., 1948. 108).
шкоринка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |