шхита

[ʃxɪtɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (в юдаїзмі) пергаментний сувій із текстом П’ятикнижжя Мойсея, що використовується для читання в синагозі під час богослужіння; одна з найважливіших святинь у єврейській релігійній традиції.

  2. (переносно) основоположний, найважливіший документ або текст, що має статус недоторканного авторитету в певній галузі знань чи діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шхит, р. шхита, д. шхитові, з. шхита, о. шхитом, м. шхиті, к. шхите

Більше записів