шериф

1. Виборна посадова особа в деяких країнах (зокрема в США та Великій Британії), яка очолює поліцейський орган (шерифство) у певному адміністративно-територіальному окрузі та здійснює судові та поліцейські функції.

2. Історична посада в Англії та Шотландії — королівський представник у графстві, який відав судовими, поліцейськими та фінансовими справами.

3. У переносному значенні — людина, яка намагається встановити порядок або владу в певному колі чи ситуації, часто з відтінком самопроголошення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |