Значення
-
Дія за значенням дієслова «шептати»; мовлення дуже тихим, приглушеним голосом, коли звуки вимовляються без участі голосових зв’язок, часто наближуючи вуста до вуха співрозмовника.
-
Тихі, ледве чутні звуки, що нагадують таке мовлення (наприклад, шептання листя, води).
-
Перен. Потаємні, нишком висловлені поради, підбурювання або чутки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шептання, р. шептання, д. шептанню, з. шептання, о. шептанням, м. шептанні, к. шептання