Значення
-
Той, хто говорить пошепки, шепотіє; людина, яка має звичку шепотіти.
-
Рідкісне: таємний донощик, який поширює чутки або плітки пошепки.
-
У народних віруваннях: злий дух, що нашептує людині погані думки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шепотун, р. шепотуна, д. шепотунові, з. шепотуна, о. шепотуном, м. шепотуні, к. шепотуне