1. Дія за значенням дієслова “шепотіти” — тихе, ледь чутне мовлення, що вимовляється без участі голосових зв’язок, часто наближенням губ до вуха співрозмовника.
2. Тихий, ледь чутний звук, шум, що нагадує таке мовлення (наприклад, шепотіння листя, води).