Значення
-
Шепотання — дія за значенням дієслова «шепотіти»; тихе, ледь чутне мовлення, при якому звуки утворюються без участі голосових зв’язок, лише за допомогою видиху.
-
Шепотання — переносно: тихий, ледь чутний звук, схожий на людський шепіт (наприклад, про шепіт листя, води).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шепотання, р. шепотання, д. шепотанню, з. шепотання, о. шепотанням, м. шепотанні, к. шепотання