шепчучи

1. Дієприслівник від дієслова “шептати“, що означає мовлення дуже тихим, ледве чутним голосом, часто наближаючи губи до вуха співрозмовника.

2. Переносно — про легкі, тихі звуки природи (листя, води, вітру тощо), що нагадують тихе мовлення.