шепчучи
[ʃɛpt͡ʃut͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:Ш
Значення
-
Дієприслівник від дієслова “шептати“, що означає мовлення дуже тихим, ледве чутним голосом, часто наближаючи губи до вуха співрозмовника.
-
Переносно — про легкі, тихі звуки природи (листя, води, вітру тощо), що нагадують тихе мовлення.