1. Дія за значенням дієслова “шельмувати“; публічне ганебне викриття когось, оголошення когось шельмою, з присвоєнням поганої слави.
2. У кримінальному жаргоні та історичному контексті — процедура суспільного оголошення злочинцем, зрадником або ворогом, що часто супроводжувалося символічними діями (наприклад, ударом обухом сокири по шибениці) та позбавленням прав.