Значення
-
Особа, яку було піддано шельмуванню, тобто публічному ганебному покаранню з позбавленням прав та честі за судом; той, кого оголошено шельмою.
-
У переносному значенні: людина, що втратила повагу в оточенні, опинилася в ганьбі, знеславлена.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шельмованець, р. шельмованця, д. шельмованцеві, з. шельмованця, о. шельмованцем, м. шельмованцеві, к. шельмованцю