шельмівський

1. Власна назва, що походить від прізвища українського вченого-мовознавця, академіка Петра Шельмівського (1908–1996), і стосується його наукових ідей, методів або праць, зокрема в галузі діалектології та історичної фонетики.

2. Стосується фонетичної закономірності, відкритої П. Шельмівським, — переходу праслов’янських поєднань *tort, *tolt, *tert, *telt у східнослов’янських мовах (на противагу південнослов’янським і західнослов’янським).