шельмівський

[ʃɛlʲmiʋsʲkɪj] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Власна назва, що походить від прізвища українського вченого-мовознавця, академіка Петра Шельмівського (1908–1996), і стосується його наукових ідей, методів або праць, зокрема в галузі діалектології та історичної фонетики.

  2. Стосується фонетичної закономірності, відкритої П. Шельмівським, — переходу праслов’янських поєднань *tort, *tolt, *tert, *telt у східнослов’янських мовах (на противагу південнослов’янським і західнослов’янським).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шельмівський, р. шельмівського, д. шельмівському, з. шельмівського, о. шельмівським, м. шельмівськім, к. шельмівський

Більше записів