шехіта

[ʃɛxitɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. У юдаїзмі — ритуальне забивання тварин (переважно птиці та великої рогатої худоби) згідно з релігійними правилами (кашрутом), що здійснюється спеціально навченим різником (шойхетом) одним рухом гострого ножа для отримання кошерного м’яса.

  2. Сама процедура або акт такого ритуального забою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шехіт, р. шехіта, д. шехітові, з. шехіт, о. шехітом, м. шехіті, к. шехіте

Більше записів