щипець

[ʃt͡ʃɪpɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Щ

Значення

  1. Верхня частина стіни, що має форму трикутника між двома схилами даху, а також прикрашений фронтон у архітектурі.

  2. Загострений верхній край чого-небудь, наприклад, гірського хребта або дюни.

  3. У техніці — затискач, кліщі або інший інструмент для захоплення й утримання предметів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щипець, р. щипця, д. щипцеві, з. щипець, о. щипцем, м. щипцеві, к. щипцю

Більше записів