щипчики

1. Зменшувальна форма від “щипці” — невеликий ручний інструмент у вигляді двох з’єднаних на шарнірі губок для захоплювання, утримання або відкушування чогось (наприклад, косметичні щипчики для брів, щипчики для цукру).

2. Розмовна назва хірургічного інструменту — затискача або пінцета для захоплення тканин, судин тощо під час медичних маніпуляцій.

3. Розмовна назва пристрою або інструменту, що діє за принципом щипців (наприклад, щипчики для видалення кісток з риби, щипчики для горіхів).

Приклади вживання

На столику в срібній шухлядці лежать усі причандали манікюра: каламарчики, щіточки, щипчики й тому подібне чортовиння. Звичайно, річ не в цих каламарчиках, а в тому, що вона навмисне займається ними, намагаючись цим підкреслити своє відношення до того, що сталось. — Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”

Частина мови: іменник (множина) |