щипчик

1. Зменшувальна форма до слова “щипці”: невеликий інструмент у вигляді двох з’єднаних на шарнірі кінців, призначений для захоплювання, утримання або відривання чогось (наприклад, косметичний щипчик для бровів, хірургічний щипчик).

2. Розм. Те саме, що “прищіпка” — невелика затискачка, зазвичай з пружинкою, для кріплення білизни на мотузці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |