Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне діалектне позначення для комахи, що кусається або жалить (наприклад, комар, оса).
2. У народній творчості та казках — фантастична істота або звір, який щипається.
3. (Переносно, розм.) Про людину, яка схильна до бійок, сварки або злих висловлювань.
Венеру ж за душу щипало, Що з флотом поступили так; Од жалю серце завмирало, Що сяде син на міль, як рак. В жалю, в сльозах і гіркім смутку Богиня сіла в просту будку, На передку сів Купідон; Кобила їх везе кривая, Цібелла де жила старая, Щоб сій язі оддать поклон. — Самчук Улас, “Марія”