Щуря — зменшувально-пестлива форма від слова “щука”, що вживається в усному мовленні та літературних творах для позначення невеликої щуки або з ласкою.
щуря
Буква
Приклади вживання
Коли в твою довбешку посієцця ето зірно, ти почнеш учицця тонкостям ігри як зрілий мастєр, а не як сліпе щуря, шо тикається носом в кучі гам на, разбросані по подвалу поколіннями дворніков і сторожей. Почнемо з караля, ібо про нього взагалі нема шо сказать. — Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: іменник (однина) |