1. Про людину або тварину: дуже худий, кістлявий, слабкої статури.
2. Про рослини: слабкий, тонкий, недорозвинений.
3. Переносно: незначний за обсягом, змістом або силою; кволий, неміцний.
щуплий
Буква
Приклади вживання
Сніг ще не танув, але посірів, збувся блиску, став щуплий у купах, вздовж вулиць викладених, а на брукові злігся від невпинної їзди в темну, руду масу, осів, випнувся й позападав поправними вибоїнами під ритмічними вдарами копит. На пішоходах він обертався ясними днями в ріденький холодець, застигаючи прикрими грудками в холодні ночі. — Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |